Проведення позапланової податкової перевірки не може вважатися слідчою дією // 23.01.2017

Останнім часом досить поширеною стала практика проведення податкових перевірок у межах кримінального провадження. Причому відомі випадки, коли в одній справі було призначено близько 1000 перевірок. Правники наголошують, що це суперечить Кримінальному процесуальному кодексу, а відповідна норма Податкового — застаріла. На таку позицію пристають і деякі судді. // 23.01.2017

Інструмент тиску

Наприкінці минулого року парламент продовжив дію мораторію на проведення перевірок органами державного нагляду та контролю на 2017 рік, що дає змогу урядовцям декларувати, нібито взято курс на послаблення тиску на бізнес. Однак дія відповідного закону не стосується Державної фіскальної служби. Щоправда, остання обмежена в ревізіях суб’єктів господарювання з річним оборотом до 20 млн грн. (див. №52/2016 «ЗіБ»). Та митарів це не зупиняє. Причому йдеться не тільки про дії в обхід мораторію на перевірки малого бізнесу, а й про спосіб тиску на великий.

Статистика свідчить про вкрай низку ефективність кримінальних провадження, які належать до підслідності податкової міліції. Так, за 10 місяців минулого року розпочато 5971 провадження, а до суду з обвинувальним актом направлено 716. Але в 352 справах із них є визнання винуватості, ще 290 обвинувальних актів передбачають звільнення від кримінальної відповідальності. «Виходить, фактично реальних справ, доведених до суду з обвинувальним актом, 50. А якщо говорити про справи, які закінчилися вироком, ситуація ще гірша. Тому ефективність цієї системи залишається вкрай низькою», — відзначив заступник голови комітету з питань діяльності слідчого управління фінансових розслідувань і податкової міліції Асоціації податкових радників, партнер МПЦ Eucon Євген Петренко.

Натомість кожне з майже 6 тис. відкритих проваджень дає змогу податківцям ініціювати позапланові перевірки. Причому інколи слідчі судді дають фіскалам дозволи на одночасне проведення перевірок великої кількості підприємств. Зокрема, юрист послався на ухвалу Солом’янського районного суду м.Києва, якою дозволено проведення позапланової перевірки більше ніж 900 підприємств України.

Тобто фактично жоден із суб’єктів господарювання не може бути застрахований від того, що якийсь із його контрагентів не стане фігурантом кримінальної справи (з об’єктивних чи суб’єктивних причин) і до компанії раптово не завітають фіскали.

Наслідки рудимента

Водночас правники вважають призначення податкових перевірок у рамках кримінального процесу невиправданим і незаконним. Зокрема, зазначалося, що кримінальне провадження з баластом у тисячу підприємств є завідомо непрохідним у суді. Адже жоден слідчий чи прокурор не направить у суд матеріали обсягом більше ніж 1000 томів, і жоден суд не прийме таку справу до розгляду. Тому робилися висновки, що такі кримінальні провадження штучно створюються з метою подальшого тиску на підприємства й виділення з них окремих проваджень щодо тих, хто не виявив здатності до домовленостей.

Водночас відзначалося, що КПК не передбачає такої слідчої дії, як проведення податкових перевірок. Юристи звертають увагу на те, що пп.78.1.11 п.78.1 ст.78 ПК, який нібито дозволяє проведення позапланової перевірки, якщо отримано відповідне рішення слідчого судді, слідчого, прокурора, з’явився в ПК після прийняття КПК в початковій редакції у 2012 році. Тоді в ч.2 ст.36 та п.4 ст.40 кодексу було закріплено право слідчого, прокурора, суду призначати перевірки.

Проте законом «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII, який набув чинності з 15.07.15, згадані норми були виключені з КПК, а відповідні положення ПК залишились як рудимент, оскільки зміни до податкового законодавства можна вносити тільки профільним актом. І тепер митарі користуються старою нормою ПК, яка фактично суперечить КПК.

Тому, вважають правники, ухвала слідчого судді, як і дії слідчого та прокурора щодо призначення податкової перевірки, є прямим порушенням ст.19 Конституції.

Практика змінюється

Аби привернути увагу до цієї проблеми, планується звернутися до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ, аби він вивчив і змінив практику винесення слідчими суддями ухвал про призначення перевірок. Адже є судові рішення, якими фіскалам відмовлено в призначенні податкових перевірок за таких обставин. Прикладом може слугувати ухвала Святошинського районного суду м.Києва від 3.11.2016 у справі №759/15062/16-к.

У ній Феміда зазначила, що згідно із ч.1 ст.1 КПК порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством. Відповідно до п.5 ч.2 ст.40 КПК слідчий уповноважений: звертатися за погодженням із прокурором до слідчого судді з клопотаннями про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, проведення слідчих (розшукових) та негласних слідчих (розшукових) дій.

Призначення документальної позапланової перевірки не є ні слідчою (розшуковою) дією, ні негласною слідчою (розшуковою) дією, ні заходом забезпечення кримінального провадження, з клопотаннями про проведення яких слідчий вправі звертатися за погодженням із прокурором до слідчого судді.

Також в ухвалі сказано, що положення КПК не відносять до компетенції слідчого судді вирішення питання про призначення документальної позапланової перевірки, а ст.132 кодексу «не передбачає такого заходу кримінального провадження, не регламентує порядку розгляду таких клопотань, обсягу доказування при розгляді такого клопотання, критерії, за якими слідчий суддя повинен визначати достатність підстав для призначення документальної позапланової перевірки». Крім того, слідчий, звертаючись із клопотанням про надання дозволу на перевірку, не навів правових норм, які відносять до компетенції слідчого судді розв’язання вказаного питання.

Чому не вирізали «апендицит»

Заступник голови комітету з питань податкового та митного аудиту АПР, керівник відділу податкового права юридичного департаменту ГК Fozzy Group Андрій Гаврилюк наголосив на доцільності проведення окремого засідання комітету із цього питання. На нього пропонується запросити й володарів мантій, зокрема слідчих суддів, які виносили ухвали про призначення податкових перевірок.

Залишаються питання до народних обранців. Адже в будь-якому випадку рудиментарний пп.78.1.11 треба вилучити з ПК. Натомість протягом двох років після внесення змін до КПК в жодній «податковій реформі», включаючи останню, не знайшлося місця для одного речення.

Чи така ситуація створюється навмисно?

ОПИТУВАННЯ «ЗіБ» 

Чи законним є проведення позапланових податкових перевірок у рамках кримінального провадження?

Гліб СЕГИДА, керуючий партнер ЮФ Pravovest:

— Призначення податкових перевірок у рамках кримінального провадження здійснюється з урахуванням норм КПК, а безпосереднє проведення — відповідно до норм ПК.

Слідчий у рамках досудового розслідування в кримінальних провадженнях, зокрема за стст.191, 205, 212 Кримінального кодексу, звертається до слідчого судді з клопотанням про надання дозволу на проведення позапланової податкової перевірки.

Зазначу, що КПК взагалі не передбачає механізму оскарження ухвали суду про надання дозволу на проведення податкової перевірки, тому підприємству залишається тільки ретельно підготуватися до проведення перевірки ДФС. Перевірка має проводитися відповідно до норм ПК і з дотриманням порядку, встановленого нормами ПК. Недодержання такого порядку може бути підставою для недопуску перевіряльників.

Прикладом «обходу» мораторію на перевірки бізнесу може бути рішення Солом’янського районного суду м.Києва від 1.08.2016 у справі №760/6919/16-к. Воно прийняте в рамках закону, але фактично свідчить про зловживання з боку органів контролю.

Слід унести зміни до законодавства й заборонити перевірки контрагентів суб’єкта господарювання, щодо котрого відкрито кримінальне провадження, та встановити норму, яка зобов’язує таких контрагентів надавати відповідну документацію, яка стосується підприємства — фігуранта кримінального провадження, на вимогу органів контролю.

Опубликовано на сайте: 23.01.2017

Автор: http://zib.com.ua/