Бізнес без печатки: до чого готуватися підприємцям

Переваги та ризики нового закону

14 квітня президент Петро Порошенко підписав Закон України №4194 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо використання печаток юридичними особами та фізичними особами-підприємцями». Документ набуде чинності 19 липня 2017 року. Він виключає з українського законодавства вимогу обов'язково використовувати печатки (незалежно від їхньої наявності у суб'єктів господарювання) і визнає дійсними (укладеними) угоди, коли відбиток печатки на відповідному документі відсутній. Крім того, виключена необхідність використання печатки у взаєминах суб'єктів господарювання з державними органами та органами місцевого самоврядування.

Mind поцікавився в юристів, чи дійсно цей крок спростить ведення бізнесу в Україні та як підприємцям захиститися від свавілля контролюючих органів і можливого шахрайства з боку інших гравців ринку.

Навіщо потрібен закон? Як головний аргумент на користь його ухвалення наводиться досвід розвинених країн, більшість з яких вже відмовилися від відбитків на документах, а суб'єкти господарювання обмежуються лише підписом представників сторін на папері.

«Бізнес, який веде зовнішньоекономічну діяльність та укладає міжнародні контракти, давно стикається з проблемами відсутності печаток у своїх контрагентів, наприклад, з Європи. Там печатка давно не є обов'язковою. І при перерахуванні грошей за кордон багато операцій підпадають під валютний контроль, якому необхідно надати копії контрактів, укладених між сторонами. За українським законодавством на них повинна бути печатка двох сторін», – розповів Михайло Можаєв, керуючий партнер юридичної фірми «Можаєв і партнери».

За його словами, всі дивувалися, як це зробити за відсутності печатки контрагента. Адже без неї платіж не пропустять. Вихід знаходився сам собою. Українські компанії купували складальний штамп і англійською мовою набирали назву компанії-контрагента. Таким чином перед банками виконували вимогу про наявність печатки. У цьому контексті нинішні законодавчі зміни – це крок до спрощення ведення бізнесу.

«Ще однією метою цього закону було підвищення рейтингу України в щорічному списку Doing Вusiness. Решта ж цілей закону залишаються туманними. Після скасування дозвільного порядку виготовлення печаток у 2011 році фактично будь-яка особа отримала право виготовляти будь-які печатки. У зв'язку з цим почастішали випадки виготовлення підробних печаток і підроблених документів», – впевнений Олександр Навальнєв, керуючий партнер ЮК «ВОЛХВ».

За словами Євгена Ковтуненка, керуючого партнера МЮК KODEX, складно сказати, чим керувався законодавець, скасовуючи обов'язкове використання печаток. Швидше за все, печатка розглядалася як адміністративний бар'єр на шляху бізнесу. Насправді, поширеність штемпельно-граверних майстерень і низька вартість їхніх послуг привела до того, що печатка не могла розглядатися як перешкода для ведення бізнесу.

У кого печатки залишаються? Новий закон прямо виключає всі згадки про обов'язковість печатки для суб'єктів господарювання, громадських об'єднань, при видачі квитанцій без РРО, у видавничій справі, у сфері обігу векселів, подвійних складських свідоцтв та діяльності інститутів спільного інвестування, у фінансових аграрних розписках і для ОСББ.

Водночас, наприклад, за правилами Кодексу адміністративного судочинства, довіреність від імені юридичної особи публічного права без печатки суд не прийме. Тобто зміни жодним чином не стосуються, зокрема, органів державної влади та місцевого самоврядування, державних і комунальних підприємств, а також банків і нотаріусів. Їхня діяльність регламентується на підставі окремих актів, де вимоги про гербові печатки ніхто не відміняв. Відповідно, новий закон покликаний полегшити взаємодію підприємців і державних органів, а не викинути на смітник тонни печаток.

«Для суб'єктів господарювання – з одного боку, можна знищити печатку і затвердити її знищення наказом керівника. За зовнішньоекономічними контрактами печатка не є обов'язковим реквізитом. З іншого боку, слід почекати роз'яснення від державних органів, зокрема, фіскальної служби і НБУ, аби переконатися, що всі зрозуміли цей закон правильно – і «печаткова інквізиція» таки не прийде по вашу душу», – розповіла Оксана Кочкодан, партнер Axon Partners.

За її словами, можна деякий час підстрахуватися, домовляючись з українськими контрагентами про обов'язковість печатки, як це дозволено Цивільним кодексом України. Але в цілому все йде до того, що в липні з печатками – при бажанні – можна буде розпрощатися.

«Використання печатки при підписанні документів відтепер є лише правом і залежить виключно від волевиявлення підписанта. Наявність або відсутність печатки не впливає на юридичну силу договору чи іншого документа, підписаного особою або його уповноваженим представником», – каже Андрій Жук, керівник практики договірного, підприємницького та митного права адвокатського об'єднання LawWhales.

Наскільки захищені підписи? Юристи побоюються, що тепер підпис на документі залишається єдиним ступенем їхнього захисту від підробок. Це може створити сприятливе середовище для зловживань, адже підробити підпис, на перший погляд, набагато простіше, ніж печатку.

«З огляду на нашу ментальність, подолати цей моральний бар'єр українцеві набагато простіше, ніж, наприклад, європейцеві. Однак слід зауважити, що перевірити достовірність підпису значно простіше, ніж перевірити достовірність печатки. Для перевірки підпису досить лише однієї графологічної експертизи, а для того щоб перевірити, чи дійсно саме печаткою підприємства, а не її підробленою копією завірений документ, необхідно провести декілька експертиз», – коментує радник ЮФ Ario з податкової практики Ольга Решетник.

За її словами, передбачається, що зросте кількість судових спорів з питань достовірності документів і частіше необхідно буде звертатися за графологічною експертизою. Але на цьому суттєві аргументи «проти» вичерпуються.

Законом визначено, що наявність або відсутність відбитку печатки суб'єкта господарювання на документі не створює юридичних наслідків. При цьому встановлена адміністративна відповідальність у вигляді штрафу від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (наразі – від 850 до 1700 грн) за вимогу контролюючих органів щодо обов'язкової наявності відбитка печатки на офіційних документах суб'єктів господарювання.

«Часто забуваємо, що печатка не є однозначним доказом справжності документа. Ураховуючи можливості сучасних технологій, підробити печатку зовсім не складно. Тому давно пора відкинути тезу, що печатка – це панацея від підробки документа. Будемо сподіватися, що відсутність штрафу за таке «вимагання» для осіб приватного права (тих самих банків) не стимулюватиме їх використовувати цю прогалину для власної розваги», – каже Оксана Кочкодан.

Окремо внесені зміни і до Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якими довіреності від імені осіб приватного права видаються за підписом керівника або іншої уповноваженої особи. Довіреності від імені особи публічного права видаються за підписом керівника або іншої уповноваженої особи та завіряються печаткою такої особи публічного права (за її наявності).

За словами Ольги Решетник, спочатку це додасть клопоту і бізнесу, і органам влади. Уповноваженим особам підприємства необхідно буде ретельніше перевіряти повноваження підписанта за даними ЄДР, звіряти підписи в паспорті. При більш безпечному підході контракти можна підписувати нотаріально або за особистої присутності підписанта.

Як бізнесу убезпечити себе? «Бізнесу можна порекомендувати запровадити у себе на підприємстві правило, закріплене окремим положенням, наказом, інструкцією тощо, про порядок використання печаток і штампів в господарській діяльності: на яких документах обов'язково ставити печатки, а на яких – ні; за ким із співробітників вона закріплена тощо. При укладанні договорів у тексті договору теж можна прописати, на яких документах печатка обов'язкова, а на яких – навпаки. Наприклад, на ТТН ставимо, на видаткових накладних ставимо, а на рахунках-фактурах – немає», – рекомендує Михайло Можаєв.

Опитані Mind юристи впевнені, що можливе введення норм обов'язкового посвідчення певних договорів і угод нотаріусом. Це призведе до деяких додаткових витрат, однак зменшить ризики підробок і маніпуляцій з юридично значущими паперами. Введення процедури подвійного підписання документів також мінімізує випадки можливої підробки документів. Оскільки ніякого законодавчого регулювання застосування подвійного підпису немає, то більшість компаній прописують процедуру його використання на свій розсуд.

«При можливому переході компанії на процедуру подвійного підпису про це варто інформувати публічно, особливо в разі співпраці з іншими компаніями. Обов'язковість підписання документів декількома особами закріплюється в статутах підприємств або у внутрішніх положеннях чи інструкціях. Право представляти компанію може бути надано відповідно до довіреності також двом особам, які можуть діяти спільно», – розповів Гліб Сегіда, керуючий партнер юридичної фірми Pravovest.

За його словами, попри спільне бажання суспільства, Україна поки не готова до введення багатьох норм провадження бізнесу, що існують у розвинених країнах. Існують набагато суттєвіші проблеми, після вирішення яких бізнес-клімат в Україні покращиться, і можна буде думати про скасування печаток та про інші заходи з дерегуляції. «Не можна будувати будинок з останнього поверху: повинен бути закладений відповідний фундамент, якого в Україні поки немає», – резюмує юрист.

Опубликовано на сайте: 22.05.2017

Источник: http://mind.kiev.ua/









Не пропустите актуальные статьи о ваших правах

Подпишитесь на нашу ежедневную рассылку!

Подписаться


Простоправо ТВ




Рекомендуем