Приобретение права собственности на знак для товаров и услуг (язык оригинала)

Одним із об’єктів прав інтелектуальної власності є торговельні марки або ж іншими словами знаки на товари і послуги.

Право власності на знак для товарів та послуг виникає з дня його державної реєстрації, яка співпадає з датою опублікування інформації про це в Офіційному бюлетені «Промислова власність». Засвідчує право власності на знак для товарів та послуг свідоцтво.

Товарний знак може являти собою: словесне позначення що складається з літер, цифр, слів, словосполучень, власних імен, графічне зображення, або ж це може бути комбінований знак, що включає в себе словесне позначення і графічне зображення (наприклад: емблема з написом).

Словесні та графічні знаки можуть бути зареєстровані в певному кольорі, в комбінації кольорів, або ж без надання забарвлення. Також відома реєстрація екзотичних товарних знаків: об’ємних, звукових, нюхових.

Стати власником знаку на товари та послуги можна шляхом:

  • створення зразка знака та його реєстрації у встановленому порядку;
  • набуття права власності на знак за цивільно-правовим договором.

Реєстрацію знаків на товари та послуги в Україні здійснює Державне підприємство «Український інститут промислової власності» («Укрпатент»). «Укрпатент» є державним підприємством, яке знаходиться у сфері управління Міністерства освіти і науки України та Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України.

Сприяння у сфері захисту прав інтелектуальної власності, в тому числі знаків на товари та послуги, здійснюють патентні повірені, тобто особи що пройшли атестацію і отримали спеціальне свідоцтво на право займатися діяльністю патентного повіреного.

В інший спосіб право власності на знак може бути отримано за цивільно-правовою угодою, а саме за договором про передачу прав, що підлягає реєстрації в «Укрпатенті», який, крім того, повинен ухвалити рішення з цього приводу. Право власності на знак виникає з дати реєстрації рішення про зміну особи власника й публікації інформації про це в Офіційному бюлетені. Документом, що підтверджує право власності нового власника на знак у такому разі буде свідоцтво попереднього власника та додаток до свідоцтва, що містить відомості про зміну особи власника. Оригінальний примірник рішення про реєстрацію товарного знака також передається новому власнику.

У випадку втрати свідоцтва про реєстрацію товарного знака або додатку до нього в «Укрпатенті» можна замовити витяг з реєстру, який підтвердить ті чи інші відомості стосовно товарного знака.

Варто звернути увагу, що право власності на товарний знак можна набути як повністю так і частково, тобто по окремих класах МКТП. Міжнародна класифікація товарів та послуг (МКТП) для реєстрації знаків, затверджена Ніццькою конвенцією, до якої Україна приєдналася 01.06.2000 р., визначає, до якого класу товарів і послуг буде віднесено товарний знак, залежно від того, у якій сфері діяльності буде його використовувати власник. Право власності на знак може бути зареєстровано у декількох класах МКТП і це буде відображено в одному свідоцтві.

Придбати знак можна в декількох окремих класах, а в інших класах – право власності на знак залишиться за попереднім власником. Таким чином право власності на товарний знак належатиме двом різним особам, але кожній з них у різних класах МКТП.

Однак, не обов’язково чекати державної реєстрації права власності на товарний знак, щоб передати його іншій особі. Право охорони товарного знаку виникає з дати подачі заявки на його реєстрацію. З моменту подачі заявки до державної реєстрації спливає біля шести місяців у випадку загальної процедури, і біля трьох-чотирьох місяців за прискореною процедурою. На цій стадії можна відступити своє право на знак, підтверджене заявкою, за договором про передачу прав, який належить представити до «Укрпатенту». У такому випадку свідоцтво на знак для товарів і послуг відразу буде видане на нового власника.

Термін дії свідоцтва про реєстрацію знака на товари та послуги складає десять років з дати, що відраховуються від дати реєстрації заявки на знак для товарів та послуг. До спливу десятирічного терміну власнику знаку слід подати заяву до «Укрпатенту» щодо продовження його дії. До речі, протягом трьох років після припинення строку дії свідоцтва на знак для товарів та послуг, його попередній власник має пріоритетне право на нову реєстрацію цього ж знака.

Охорона прав на знак для товарів та послуг, що забезпечується свідоцтвом, яке видане «Укрпатентом», розповсюджується виключно на територію України, тобто має місце так звана національна реєстрація.

Якщо власник бажає розширити географію офіційного використання свого знаку на товари і послуги, а також забезпечити його захист за межами України, він повинен потурбуватись про міжнародну реєстрацію знака. Існують два варіанти реєстрації товарних знаків в інших державах:

  • шляхом безпосереднього звертання в патентні відомства кожної окремої держави;
  • шляхом використання системи Мадридської угоди і Мадридського протоколу.

Головним чинником вибору способу реєстрації знака в іноземній державі буде наявність національної реєстрації.

Якщо знак не зареєстрований в країні, до якої належить його майбутній власник, то він може бути зареєстрований тільки шляхом безпосереднього звертання у патентні відомства кожної країни, де передбачається його реєстрація. При цьому порядок реєстрації знака буде визначатись виключно законодавством тієї країни, куди подається заявка. Заявка до патентного відомства країни має бути викладена мовою країни реєстрації і подаватись вона повинна через патентних повірених тієї країни. Заявник крім обов’язкових державних зборів повинен буде сплачувати винагороду патентним повіреним. Термін реєстрації товарних знаків у кожній державі звичайно ж різний. Якщо особа бажає зареєструвати знак на товари та послуги одночасно у декількох країнах, то їй потрібно одночасно співпрацювати з патентними повіреними кожної держави, де буде здійснюватись реєстрація знака.

З метою уникнення подібних ускладнень в 1891 році було ухвалено "Мадридську угоду про міжнародну реєстрацію товарних знаків", до якої Радянський Союз приєднався в 1976 р., Україна – у грудні 2000 р. Мадридська система дозволяє одержати міжнародну реєстрацію одночасно в декількох країнах-учасницях Мадридської угоди і/або Протоколу до нього, але для цього повинна бути національна реєстрація товарного знака або зареєстрована заявка на знак в країні, до якої належить власник.

Переваги Мадридської системи:

  • подається одна заявка до Міжнародного бюро Всесвітньої організації інтелектуальної власності (МБ ВОІВ) із зазначенням країн, в яких особа бажає забезпечити охорону свого знака, реєстрація знака при цьому здійснюється у кількох заявлених країнах одночасно.
  • можливість подавати міжнародну заявку на основі декількох національних свідоцтв або заявок;
  • заявка на міжнародну реєстрацію подається на одній з офіційних мов — французька, англійська або іспанська, тобто немає необхідності перекладати заявку та супутні документи мовою кожної країни;
  • заявка подається через патентне відомство України, тобто відпадає необхідність в послугах іноземних патентних повірених і сплати їм винагороди;
  • оплачується одне мито за подання заявки на міжнародну реєстрацію знаку;
  • термін експертизи заявки на міжнародну реєстрацію знаку обмежений 12 місяцями.

Однак, якщо якась із країн надасть попередню відмову у реєстрації товарного знака за міжнародною заявкою, поданою згідно з Мадридською угодою, з причин того, що у них вже зареєстрований подібний знак на товари та послуги в тих самих класах МКТП, що зазначені в національному свідоцтві зацікавленої особи, то для того, щоб оспорити таку відмову все ж потрібно буде звертатись до патентних повірених країни, що надала відмову. В іншому випадку, у країні, що відмовила в реєстрації, товарний знак зареєстрований не буде.

Датою міжнародної реєстрації вважається дата подачі заявки на міжнародну реєстрацію.

Порядок міжнародної реєстрації знаку за Мадридською угодою:

  • заявка на міжнародну реєстрацію знаку подається в патентне відомство України, яке направляє її в Міжнародне бюро Всесвітньої організації інтелектуальної власності (МБ ВОІВ) (Женева, Швейцарія);
  • патентне відомство України дає дозвіл на сплату міжнародного мита за подання заявки і спрямовує міжнародну заявку в МБ ВОІВ;
  • МБ ВОІВ проводить формальну експертизу заявки (правильність оформлення заявки та переліку товарів і послуг Міжнародної класифікації); реєструє знак і направляє власнику знака свідоцтво, в якому містяться відомості, внесені в Міжнародний реєстр при реєстрації знаку;
  • після проведення формальної експертизи заявки МБ ВОІВ передає заявку в національні відомства країн, в яких проситься реєстрація знаку;
  • національні відомства країн проводять експертизу заявки на реєстрацію товарного знаку по суті відповідно до чинного в цих країнах законодавства у області охорони товарних знаків;
  • після проведення експертизи національне відомство кожної країни повідомляє Міжнародному бюро ВОІВ рішення про можливість надання охорони знаку на її території (рішення Патентних відомств інших, заявлених в міжнародній заявці, країн).

За звичай вся процедура міжнародної реєстрації за Мадридською системою займає 1 – 1,5 роки з моменту отримання сертифікату. У разі винесення патентними відомствами заявлених країн запитів або попередніх відмов, які вимагають відповіді або заперечення, термін подовжується. Мита по заявці за Мадридською угодою сплачуються у Швейцарських франках.


Наявність двох систем реєстрації знаків міжнародної і національної іноді призводить до певних колізій або навіть хитрощів. Іноземна особа, що бажає розпочати діяльність на території України, стикається з тим, що товарні знаки подібні до її знака вже зареєстровані в Україні. Відтак іноземній особі патентне відомство України відмовляє у реєстрації знака. Натомість українські суб’єкти господарювання виявляються більш спритними. Вони реєструють товарні знаки іноземних компаній, які планують вийти на український ринок, у тих самих класах, в яких видано національне свідоцтво на знак іноземній компанії, а потім продають його тій же іноземній компанії. При чому, такі дії кмітливих українців не виходять за межі правового поля.

Іноді українські суб’єкти господарювання, намагаючись здійснити вплив на господарську діяльність, наприклад, свого конкурента також застосовують різні можливості реєстрації товарних знаків за різними процедурами. Українська компанія, що виходить на зовнішній ринок і має національне свідоцтво на знак для товарів і послуг, подає заявку щодо реєстрації свого «домашнього» знака в іншій країні за міжнародною процедурою, встановленою Мадридською угодою. Однак, їй відмовляють з тієї підстави, що такий знак вже зареєстровано в цій країні (чи подана заявка на реєстрацію) за національною процедурою, визначеною законодавством країни, іншою особою, наприклад, конкурентом заявника. Відтак українська компанія вийшовши на ринок інших держав змушена буде купувати так би мовити «власний» товарний знак у свого ж конкурента.

Подібні спекулятивні дії при реєстрації товарних знаків мають місце і при реєстрації доменних імен, що використовуються для адресації комп’ютерів і ресурсів в Інтернеті. Для реєстрації доменного імені, потрібно, щоб літерний вираз доменного імені відповідав повністю або частково словесному позначенню товарного знака, що належить особі, для якої реєструється доменне ім’я на підставі свідоцтва на знак для товарів і послуг або зареєстрованого в «Укрпатенті» договору про передачу прав на знак. У випадку міжнародної реєстрації знака за Мадридською системою для реєстрації доменного імені потрібно офіційне підтвердження «Укрпатенту» про наявність такої реєстрації товарного знака.

Порушенням прав власника свідоцтва вважається використання без його згоди в доменних іменах знаків та позначень, зареєстрованих як товарний знак і наведених у свідоцтві, знаків, позначення схоже яких із зареєстрованим товарним знаком і т. ін. Якщо особа зацікавлена у реєстрації доменного імені, що має буквений вираз, від якого вона не може відступити, а власником свідоцтва на товарний знак з таким чи подібним словесним позначенням у відповідному класі МКТП є інша особі, зацікавленій особі залишається тільки придбати цей товарний знак у власника, звичайно ж за ціною заявленою спритним власником знака.

Використання товарних знаків набуває все більшого поширення у різних сферах життєдіяльності у творчій, комерційній діяльності у сфері інформаційних технологій, в конкурентних відносинах. Той факт, що в Україні на сьогодні досить активно й кмітливо використовуються можливості, надані власнику знака на товари і послуги, свідчить про те що даний вид інтелектуальної власності й надалі розширюватиме свою сферу застосування. Крім того, українська держава підтримує активну позицію в міжнародному співтоваристві щодо набуття та реалізації прав на знаки для товарів та послуг, в Україні ратифіковано Паризьку конвенцію про охорону промислової власності (1883 р.), Мадридську угоду про міжнародну реєстрацію знаків (1891 р.), Мадридський протокол (1989 р.), Ніццьку угоду про Міжнародну класифікацію товарів та послуг (1957 р.) Сінгапурський договір про право товарних знаків (2006 р.).

Не пропустите новые статьи!





Видео дня

2-х летний малыш любит бросать. Смотрите, что получилось, когда родители купили ему баскетбольное кольцо!


Следить за успехами малыша можно на канале BasketBoy TV. Подписывайтесь!